Не повинно ховатися у підвалах…

Не повинно обриватися через війну…

4 червня у Грицівському ВПУ №38 зі щемом у серці вшанували пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії рф проти України.

Це не просто дата в календарі. Це день, коли вся країна стихає від болю. День, коли особливо гостро відчувається, скільки дитячих мрій назавжди залишилися недоспіваними, недомальованими, нездійсненними…

Студенти та працівники закладу долучилися до пам’ятних заходів, запалили свічки, вшанували маленьких янголів хвилиною мовчання та подумки звернулися до кожної дитини, життя якої жорстоко обірвала війна.

Сьогодні ми згадуємо не цифри — ми згадуємо дитячі очі, усмішки, голоси, мрії… Тих, хто мав жити, навчатися, дружити, закохуватися, будувати майбутнє України.

Пам’ять про невинно вбитих дітей назавжди залишиться у наших серцях.

І поки ми пам’ятаємо — вони живуть у нашій молитві, у нашому болю, у нашій боротьбі за мирне майбутнє.

Світла пам’ять маленьким ангелам України…

Сьогодні ми згадували тих, хто віддав своє життя за Україну, за наше майбутнє, за можливість жити, навчатися, мріяти під мирним небом. Їхня мужність, незламність і любов до рідної землі назавжди залишаться прикладом для всіх поколінь.

Особливо важливо, щоб молодь пам’ятала: Герої — це не сторінки з підручників. Це люди, які жили поруч, мали свої мрії, родини, плани… Але у вирішальний момент стали на захист України.

Під час урочистостей звучали щирі слова вдячності, хвилини мовчання були сповнені глибокого суму й шани, а в серцях кожного жила одна спільна думка: ми не маємо права забути.

Пам’ятаємо кожного.

Дякуємо кожному.

І віримо, що подвиг наших Героїв житиме вічно!

УСІ фото за покликанням

Сьогодні особливо важливо, щоб молодь знала й берегла українські традиції, адже саме через них ми відчуваємо зв’язок із рідною землею, своїм корінням і поколіннями українців.

Вишиванка навчає нас поваги до минулого, єднає у теперішньому та допомагає зберегти нашу національну ідентичність для майбутнього.

Традиції живуть доти, доки їх шанують і передають далі. І саме молодь є тим поколінням, яке несе українську культуру у завтрашній день.

Фото

День вишиванки — це не просто про одяг. Це про пам’ять роду, тепло маминих рук, про дім, який живе у наших серцях, де б ми не були.

У кожному візерунку — любов до рідної землі, сила наших предків і віра в Україну.

Одягаючи вишиванку, ми ніби торкаємося своєї історії, відчуваємо єдність і гордість за те, що ми — українці.

Сьогодні вона стала не лише символом традицій, а й символом незламності, мужності та світла, яке неможливо загасити.

Нехай вишиванка оберігає кожну українську родину, дарує тепло, надію та мир.

Бережімо свої традиції, бо саме в них — наша сила.

Два дні драйву, витривалості, командної роботи та справжнього патріотичного духу об’єднали молодь області на базі Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

150 учнів із 25 закладів освіти, серед яких і команда Грицівського ВПУ №38 разом із наставниками Віталієм Щируком та Миколою Смалюком, випробовували свої сили у тактичній медицині, стрільбі, подоланні смуги перешкод, керуванні дронами та FPV-польотах.

Це були не просто змагання — це можливість загартувати характер, перевірити власні навички та вкотре довести, що українська молодь сильна, свідома й готова до викликів сучасності.

Пишаємось нашими учасниками!

Фото тут

Покладання квітів до пам’ятних місць — це не лише знак поваги до минулого. Це жива пам’ять про мільйони людей, чиї долі забрала війна, про мужність, стійкість і незламність тих, хто став на захист рідної землі.

У тиші біля меморіалів особливо гостро відчувається цінність миру, людського життя та єдності. Сьогодні ми згадуємо кожного, хто пройшов крізь жахіття війни, хто не повернувся додому, хто залишив нам у спадок віру в добро і свободу.

Пам’ятаємо. Шануємо. Не дозволимо забути. Світла пам’ять усім полеглим…

Сьогодні — це те, що болить у кожному українському серці.

8 травня, у День пам’яті та перемоги над нацизмом, ми згадуємо всіх, хто став жертвою війни. Тих, хто віддав життя за мир, свободу та право майбутніх поколінь жити під мирним небом.

Цей день — про пам’ять, яка не згасає, про людей, чиї імена назавжди залишаться в історії та в наших серцях, про вдячність тим, хто вистояв, і про біль за тими, хто вже ніколи не повернеться додому.

Сьогодні ми особливо розуміємо, наскільки важливими є єдність, людяність і мир. Ми вчимося бути сильними навіть у найтемніші часи та берегти те, що справді має цінність — життя, рідних, свободу та країну.

Пам’ятаємо минуле. Боремося за майбутнє. І віримо у мир для України.

Це був захід, наповнений щирістю та любов’ю до української культури, талантом наших студентів та працівників. Хор зворушливо виконав пісню «Вишийте, матусю, вишиванку», і, здається, кожне слово знаходило відгук у серці.

Особливу атмосферу створила керівник гуртка Яна Тимощук, яка присвятила свою пісню аграріям та дівочій українській красі — ніжно, щиро й по-справжньому натхненно.

Надзвичайно лірично прозвучала пісня «У матері під хатою» у виконанні жіночої вокальної групи, а чоловіча група додала драйву та козацького духу з піснею «Їхали козаки полем».

Студенти не лише співали, а й читали вірші, дарували гарний настрій сценівками та щирими емоціями. Було відчуття, ніби кожен виступ — це маленька історія про любов до рідного краю та української культури.

А завершальним акордом стала пісня «Мир над Україною», як спільне бажання, як мрія, яка об’єднує всіх нас.

Тут усі фото

І цього разу працівники та студенти з щирістю й турботою підготували великодні смаколики для наших захисників.

У кожному святковому пакуночку — частинка вдячності, підтримки й щирої віри. Ми прагнули передати не лише смак свята, а й відчуття домашнього затишку, турботи та єдності.

Нехай ці маленькі великодні гостинці зігріють душу і нагадають: про вас пам’ятають, вами пишаються, вас чекають.

Дорогі наші захисники! Нехай Великдень принесе вам силу, віру та світло. Хай Господь береже вас на кожному кроці, дарує здоров’я, витримку і якнайшвидше повернення додому з Перемогою.